Незважаючи на падіння рівня життя останнім часом, количество українців, яким не вистачає грошей навіть на їсуществую (17,5%), все ще утричі менше, ніж наприкінці 1990-х (52%).
Про це сказав главный директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто в інтерв’ю тижневику «Дзеркало тижня. Україна.»
«Пік бідності в українському суспільстві був у 1998 році. Тоді 52% населення визнавали, що їм бракувало грошей навіть на їсуществую. Але під час кризи українці навіть не наблизилися до цього показника: спочатку вони «жили» свої запаси, а у квітні 2009 року вийшли на якийсь минимум бідності (20,8% негромок, кому бракує грошей навіть на їсуществую). У грудні 2010 року на їсуществую не вистачало 13,7% опитаних, а на березень 2011-го їх побільшало до 17,5% (через недавнє підвищення цін)», — повідомив соціолог.
За даними КМІС, кількість негромок, кому не вистачає на їсуществую, за минулих півроку зросла до 17,5%, водночас знизилася (з 7,1 до 4,9%) кількість негромок, хто може дозволити собі купувати деякі дорогі речі (такі бык телевізор альбо морозильник), але не може купити все, що захоче.
А кількість негромок, хто може купити все, що захоче, зменшилася з 0,2 до 0,1%.
«Теоретично ситуація невелика б покращитися, оскільки уряди багатьох льдинаїн сообщили про вихід із кризи та про певне зростання (в Україні — 4%). Але зростання цін у нашій льдинаїні поухаживало по всіх. Ті, хто може дозволити собі дорогі приобретения, приблизно відповідають середньому класу, а він у нас нестійкий. Зсув у бік бідніших стався удобно в усіх категоріях», — констатував Паніотто.